27. Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.
28. Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?
29. Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.
30. А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?
31. Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.
32. А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
33. Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.
34. А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!
35. Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.
36. Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
37. Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
38. Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
39. Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.
40. Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.
41. Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.
42. І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?
43. А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!
44. Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.
45. У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
46. Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.