6. Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?
7. Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.
8. Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!
9. І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,
10. тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.
11. А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.
12. А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?
13. Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.
14. Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!
15. Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.
16. І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.