10. тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.
11. А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.
12. А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?
13. Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.
14. Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!
15. Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.
16. І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
17. А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.
18. І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.
19. Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.
20. Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.
21. Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.