21. Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.
22. Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.
23. Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.
24. Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.
25. Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.
26. Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...
27. І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?
28. Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:
29. Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?
30. І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.
31. Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!