30. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...
31. Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.
32. Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.
33. Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,
34. та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.
35. І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
36. о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!
37. І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.
38. Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
39. Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.
40. Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.
41. На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.
42. Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.