Вiд Iвана 19:27-39 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

27. Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.

28. Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!

29. Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.

30. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...

31. Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.

32. Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.

33. Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,

34. та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.

35. І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

36. о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!

37. І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.

38. Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.

39. Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.

Вiд Iвана 19