Вiд Iвана 19:26-31 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

26. Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!

27. Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.

28. Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!

29. Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.

30. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...

31. Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.

Вiд Iвана 19