23. При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
24. От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?
25. І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?
26. Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...
27. За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...
28. Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.
29. А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.
30. А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
31. Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
32. Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
33. Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.
34. Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
35. По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.