6. А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.
7. І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...
8. Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!
9. А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
10. А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,
11. бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.
12. А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,
13. то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!
14. Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано: