39. Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:
40. Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!
41. Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.
42. Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.
43. Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.
44. А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.
45. А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.
46. Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.
47. Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.
48. Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!