15. Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!
16. А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.
17. Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.
18. Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.
19. Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!
20. А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.
21. І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.
22. Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.
23. Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.
24. Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.
25. Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.
26. Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.