20. Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.
21. І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...
22. Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!
23. Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!
24. Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.
25. Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.
26. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?
27. Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.
28. І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!
29. А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.
30. А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.
31. Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.