2. А хто входить дверима, той вівцям пастух.
3. Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.
4. А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.
5. За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.
6. Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.
7. І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.
8. Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
9. Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
10. Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
11. Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
12. А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.
13. А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.
14. Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
15. Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
16. Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!
17. Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.
18. Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.
19. З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.
20. І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?