17. Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.
18. Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.
19. З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.
20. І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?
21. Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...
22. Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.
23. А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.
24. Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!
25. Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.
26. Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.
27. Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.
28. І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.