45. (89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
46. (89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47. (89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?