38. (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
39. (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
40. (89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
41. (89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
42. (89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
43. (89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...