27. (89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
28. (89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
29. (89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
30. (89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
31. (89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
32. (89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
33. (89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
34. (89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
35. (89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
36. (89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
37. (89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
38. (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
39. (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
40. (89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
41. (89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
42. (89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
43. (89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
44. (89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,