Псалми 88:8-17 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

8. (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

9. (88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

10. (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

11. (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

12. (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

13. (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

14. (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

15. (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

16. (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

17. (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

Псалми 88