7. (88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
8. (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
9. (88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
10. (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
11. (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
12. (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?