4. (88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
5. (88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
6. (88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
7. (88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
8. (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
9. (88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
10. (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
11. (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
12. (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?