14. (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15. (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
16. (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
17. (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
18. (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...