10. (80-11) гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,
11. (80-12) аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!
12. (80-13) Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?
13. (80-14) Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!
14. (80-15) Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,
15. (80-16) і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!
16. (80-17) В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,
17. (80-18) нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!