65. Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
66. і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
67. Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
68. а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!
69. і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.
70. і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,
71. від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,
72. і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!