8. (69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
9. (69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
10. (69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
11. (69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
12. (69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
13. (69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
14. (69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!