19. (69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
20. (69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
21. (69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
22. (69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
23. (69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
24. (69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
25. (69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
26. (69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
27. (69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
28. (69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
29. (69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
30. (69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
31. (69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
32. (69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,