7. (68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
8. (68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!
9. (68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
10. (68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
11. (68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота: