6. (59-7) Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,
7. (59-8) й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...
8. (59-9) Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!
9. (59-10) Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!