7. (58-8) нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,
8. (58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
9. (58-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
10. (58-11) А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
11. (58-12) і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!