12. (49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!
13. (49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.
14. (49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...
15. (49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.
16. (49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,