9. (41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!
10. (41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,
11. (41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.
12. (41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!
13. (41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!