Псалми 40:6-17 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

6. (40-7) Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

7. (40-8) Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.

8. (40-9) Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.

9. (40-10) Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,

10. (40-11) справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.

11. (40-12) Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,

12. (40-13) бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...

13. (40-14) Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,

14. (40-15) нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!

15. (40-16) Бодай скам'яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!

16. (40-17) Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!

17. (40-18) А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

Псалми 40