7. (39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!
8. (39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
9. (39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
10. (39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...
11. (39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
12. (39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!