13. (38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
14. (38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
15. (38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
16. (38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
17. (38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18. (38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
19. (38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...