10. (38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
11. (38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
12. (38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
13. (38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
14. (38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
15. (38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
16. (38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!