1. Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
2. бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!
3. Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
4. Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
5. На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6. і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
7. Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
8. Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
9. бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
10. А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
11. а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
12. Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
13. та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
14. Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
15. та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
16. Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,