2. (36-3) бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
3. (36-4) Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
4. (36-5) Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
5. (36-6) Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
6. (36-7) Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
7. (36-8) Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
8. (36-9) вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,