1. Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...
2. (22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
3. (22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!
4. (22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
5. (22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
6. (22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
7. (22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
8. (22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
9. (22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
10. (22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
11. (22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
12. (22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
13. (22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
14. (22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
15. (22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
16. (22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
17. (22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
18. (22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
19. (22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!