37. (18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
38. (18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39. (18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
40. (18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
41. (18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
42. (18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
43. (18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
44. (18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
45. (18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
46. (18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
47. (18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
48. (18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
49. (18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
50. (18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.