Псалми 119:140-147 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

140. Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

141. Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

142. Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

143. Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

144. Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!

145. Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

146. Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!

147. Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.

Псалми 119