Псалми 119:135-145 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

135. Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

136. Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

137. Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

138. бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!

139. Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

140. Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

141. Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

142. Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

143. Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

144. Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!

145. Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

Псалми 119