Псалми 119:132-143 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

132. Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.

133. Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

134. Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!

135. Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

136. Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

137. Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

138. бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!

139. Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

140. Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

141. Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

142. Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

143. Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

Псалми 119