Псалми 119:120-132 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

120. Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

121. Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.

122. Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.

123. Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

124. Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!

125. Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!

126. Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

127. Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

128. Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

129. Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.

130. Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

131. Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

132. Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.

Псалми 119