Псалми 109:14-24 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

14. Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

15. Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

16. ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!

17. Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!

18. Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!

19. Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!

20. Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!

21. А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,

22. бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...

23. Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!

24. Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,

Псалми 109