7. і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
8. Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
9. бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
10. Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,
11. бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
12. Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,