4. Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
5. голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...
6. і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
7. і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
8. Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
9. бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
10. Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,
11. бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
12. Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,
13. і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
14. і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.
15. Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
16. бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
17. Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18. Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,