4. Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
5. щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
6. Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
7. Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
8. Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9. Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
10. і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
11. і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
12. Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
13. Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,