20. Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
21. ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
22. Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
23. Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
24. Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
25. Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
26. Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.