11. напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
12. Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.
13. Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
14. Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
15. і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
16. Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
17. що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.
18. Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.
19. і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
20. Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
21. ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
22. Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
23. Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
24. Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
25. Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
26. Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.
27. Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.