Приповiстi 7:7-17 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

7. і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

8. проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

9. коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

10. Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

11. галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

12. раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

13. І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

14. У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

15. Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

16. Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

17. постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

Приповiстi 7