9. Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
10. Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
11. і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
12. Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
13. він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
14. в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
15. тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
16. Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
17. очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
18. серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
19. свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
20. Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
21. Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
22. Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
23. Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,